широке коло

1) circle; round; мат. circle, circumference; ( об'їзний шлях) detour

2) ел. ( electric) circuit

3) (ділянка, сфера) sphere, range; scope

4) ( у танці) ring, circle

5) (товариство, компанія) circle; coterie; мн. ( суспільні групи) circles, quarters

6)

1) (біля, поруч) near (by); beside, by

2) ( приблизно) about; ( майже) nearly

1. n

1) поет. простір; широчінь

2) розм. велика кількість, безліч

2. adj

1) широкий, безкраїй, просторий, безмежний, величезний

2) численний

3) розм. великий, величезний

* * *

1) поет. простір, широчінь; the vast of ocean океанські простори; the vast of heaven небесна широчінь

2) діал. маса, велика кількість; а vast of trouble купа неприємностей /турбот/

1) великий, величезний; безбережний; vast areas великі райони /території, простору/; vast depth величезна глибина; vast scheme грандіозний задум; vast empіres гігантські імперії; vast mіnd великий розум; a man of vast soul людина великої душі; hіs vast frame його масивна фігура

2) численний; vast іnterests широке коло інтересів; а vast number (of) величезна кількість

3) значний, величезний; vast knowledge великі (глибокі) пізнання; а vast amount of money величезна сума грошей; vast satіsfactіon величезне задоволення

1. n

1) ряд, низка, ланцюжок (будинків тощо); пасмо

2) серія, ряд

3) стрій, шере (н)га

4) напрям, лінія

5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена

6) межа

7) ек. зміна, коливання, рух

8) розмах; амплітуда, межі коливання

9) простір, межі

10) радіус дії; межа застосування; досяжність

11) чутливість (приладу)

12) потужність (телескопа тощо)

13) дальність; відстань; дистанція

14) рад. дальність передачі

15) військ. далекобійність

16) військ. приціл

17) перехід з місця на місце, блукання

18) відкрита місцевість; степ

19) мисливське угіддя

20) пасовище

21) асортимент; номенклатура

22) гірський кряж, гірська система

23) шкала

24) ареал, район мешкання (тварин); район поширення (рослин)

25) період існування на Землі

26) клас, верства (суспільства)

27) фіз. довжина пробігу, пробіг (часток)

28) ступінь

29) клас, розряд

30) спорт. напрям атаки (бокс)

31) телеб. смуга, спектр

32) мор. порти, ряд портів

33) мор. створ

34) військ. полігон, стрільбище; тир

35) віднесення (бомби)

36) амер. меридіанний ряд населених пунктів

37) амер. двосторонній стелаж

38) кухонна плита (тж kitchen range)

39) тех. агрегат, установка

40) решето, сито

41) друшляк

2. v

1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку

2) шикуватися (ставати) в ряди

3) простягатися, тягтися уздовж (чогось — along)

4) проходити (іти) паралельно (чомусь — with)

5) стояти на одній лінії (з чимсь — with)

6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — with, among)

7) приєднуватися, примикати (до когось — with); об'єднуватися (проти когось — against)

8) залучати, утягувати

9) коливатися в межах (чогось — from... to, between)

10) блукати, мандрувати, тинятися (по — over, through)

11) охоплювати (про думку тощо)

12) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу (розряду)

13) прибирати, давати лад

14):

to range oneself — постатечніти (після одруження)

15) наводити, націлювати

16) військ. пересуватися, переміщатися

17) біол. траплятися, водитися (в якійсь місцевості)

18) пасти худобу на необгородженому пасовищі

19) друк. вирівнювати (рядок)

20) (along) проходити паралельно (берегу); проходити уздовж (берега)

21) військ. визначати відстань до цілі

22) військ. пристрілюватися

23) сіяти, просіювати (борошно)

* * *

1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)

2) лінія; напрямок

3) сфера, зона; область, коло; поле, арена

4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань

5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжність

6) дальність; відстань, дистанція

7) перехід з місця на місце; блукання

8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище

9) асортимент, сортамент; номенклатура

10) гeoл. гірський кряж, гірська система

11) cпeц. шкала

12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)

13) клас, верства ( суспільства)

14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)

15) cпeц. ступінь

16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)

17) мop. ряд портів, порти

18) мop. стулка

19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир

20) вiйcьк. віднесення ( бомби)

21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів

22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)

1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку

2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)

3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)

4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)

5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)

6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)

7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду

8) прибирати, наводити лад

9) наводити, націлювати

10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)

11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)

12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)

13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі

14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)

15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж

16) мop. відпускати канат якоря

17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)

1) кухонна плита ( kitchen range)

2) тex. агрегат, установка

1) вимітання, підмітання, чищення

2) сажотрус

3) замазура

4) підмітальник вулиць

5) амер. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку

6) тж pl сміття

7) розм. негідник

8) хід; безперервний рух

9) сковзання

10) розмах; змах

11) діапазон, розмах

12) простір, охоплюваний поглядом

13) коло (понять, слухачів тощо)

14) крива; згин; заворот

15) довге весло

16) журавель (колодязя)

17) цілковита перемога

18) карт. виграш

19) розм. тоталізатор (на перегонах)

20) навальний наступ

21) військ. дії авіації, спрямовані на знищення літаків і важливих об'єктів противника

22) пошук (корабля, літака)

23) мор. тралення

24) трал

25) крило вітряного двигуна

26) мет. шаблон

27) рад. розгортка

v (past і p.p. swept)

1) мести, підмітати; чистити, прочищати

2) військ. прочісувати (місцевість); проводити розвідування

3) розшукувати зниклий літак

4) мор. тралити

5) згрібати, змітати, збирати, зносити (в купу)

6) знищувати, змітати (з лиця землі)

7) мчати, проноситися (тж sweep along, sweep over); борознити (море)

8) захоплювати (промовою тощо), вабити

9) тягти, волочити

10) тягтися, волочитися

11) ходити (рухатися) велично

12) охоплювати, опановувати

13) охоплювати (поглядом)

14) гнути в дугу; згинати

15) накреслювати

16) простягатися; тягтися

17) торкатися, проводити (рукою)

18) торкатися пальцями струн (музичного інструмента)

19) розм., спорт. виграти (усі ігри)

20) здобути цілковиту перемогу

21) гребти довгим веслом

22) гребти широкими змахами

23) військ. обстрілювати; прострілювати (тж to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту

24) ав. знищувати літаки і важливі об'єкти противника

25) мет. формувати за допомогою шаблона

26) рад. робити розгортку

27) мор. тралити (міни)

6) знищувати

* * *

1) вимітання, підмітання

2) сажотрус; бруднуля; підмітальник вулиць; cл. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку

3) негідник; темна особа

4) pl сміття

5) плин; безперестанний рух

6) ковзання

7) розмах; змах ( коси)

8) розмах; діапазон; охоплюваний поглядом простір, горизонт, кругозір; простір

9) коло; охват

10) вигин; поворот

11) довге весло

12) журавель ( колодязя)

13) повна перемога; кapт. виграш

14) див. sweepstake

15) настання, стрімке; дії авіації по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника

16) пошук (літака, корабля); мop. тралення

17) мop. трал

18) крило вітряного двигуна

19) метал. шаблон ( для формування без моделі)

20) елк. розгортка

21) aв. стрілоподібність ( крила)

1) мести, підмітати; прочищати

2) вiйcьк. "прочісувати", вести розвідку; вести пошук зниклого літака

3) мop. тралити

4) згрібати, змітати ( у купу); збирати

5) змітати, змахувати; знищувати, змітати ( вогнем)

6) нестися, мчати, рватися (sweep along, sweep over)

7) нести, мчати; захоплювати ( читачів)

8) тягти, волочити

9) ходити, рухатися величаво

10) охопити; опанувати

11) охоплювати; оглядати ( поглядом)

12) гнути в дугу; згинати

13) креслити, накреслювати

14) простягатися, сягати, тягтися; волочитися, тягтися

15) торкатися, проводити ( рукою); пoeт. торкатися пальцями струн ( музичного інструмента)

16) cпopт. виграти; отримати повну перемогу, досягти повного успіху

17) гребти довгим веслом; гребти широкими змахами

18) вiйcьк. обстрілювати, прострілювати ( to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту; aв. вести дії по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника

19) метал. формувати за допомогою шаблона

20) елк. робити розгортку

1. (to) посилання на (ко гось/ щось); згадування про (ко гось, щось)

2. компетенція (комітету тощо); коло/ ряд повноважень

- cross reference посилання на інше місце в тому ж тексті

- (limited/ wide) terms of reference (обме жене/ широке) коло/ ряд повноважєнь

- reference number (of a document) номер/ шифр (документу)

- to be outside the reference бути поза компетенцією

- to give a reference number to a document надати документу номер або шифр

- to keep to/ within the terms of reference не виходити за межі повноважень

- to make reference to smbd./ smth. посилатись на когось/ щось; згадувати (про) когось/ щось

- to specify the terms of reference встановити коло повноважень

1) вимітання, підмітання

2) сажотрус; бруднуля; підмітальник вулиць; cл. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку

3) негідник; темна особа

4) pl сміття

5) плин; безперестанний рух

6) ковзання

7) розмах; змах ( коси)

8) розмах; діапазон; охоплюваний поглядом простір, горизонт, кругозір; простір

9) коло; охват

10) вигин; поворот

11) довге весло

12) журавель ( колодязя)

13) повна перемога; кapт. виграш

14) див. sweepstake

15) настання, стрімке; дії авіації по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника

16) пошук (літака, корабля); мop. тралення

17) мop. трал

18) крило вітряного двигуна

19) метал. шаблон ( для формування без моделі)

20) елк. розгортка

21) aв. стрілоподібність ( крила)

1) мести, підмітати; прочищати

2) вiйcьк. "прочісувати", вести розвідку; вести пошук зниклого літака

3) мop. тралити

4) згрібати, змітати ( у купу); збирати

5) змітати, змахувати; знищувати, змітати ( вогнем)

6) нестися, мчати, рватися (sweep along, sweep over)

7) нести, мчати; захоплювати ( читачів)

8) тягти, волочити

9) ходити, рухатися величаво

10) охопити; опанувати

11) охоплювати; оглядати ( поглядом)

12) гнути в дугу; згинати

13) креслити, накреслювати

14) простягатися, сягати, тягтися; волочитися, тягтися

15) торкатися, проводити ( рукою); пoeт. торкатися пальцями струн ( музичного інструмента)

16) cпopт. виграти; отримати повну перемогу, досягти повного успіху

17) гребти довгим веслом; гребти широкими змахами

18) вiйcьк. обстрілювати, прострілювати ( to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту; aв. вести дії по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника

19) метал. формувати за допомогою шаблона

20) елк. робити розгортку

1. сфера, область, зона, коло

2. ряд, лінія, група

3. зміна, рух, коливання, область змін, діапазон

4. дальність, відстань, дистанція

- range of activity розмах діяльності

- range of goods широкий асортимент (товарів)

- range of stability межа стійкості/ сталості/ тривалості

- range of variation діапазон коливань/ змін/діапазон змін

- price range коливання цін, діапазон цін; розмір коливання цін/ курсів

- wide range широкий асортимент (товарів)

- wide range of problems/ questions широке коло питань

1) cпeц. багатовимірний

2) який має широке коло інтересів

3) iнф. багатоаспектний

1) cпeц. багатовимірний

2) який має широке коло інтересів

3) iнф. багатоаспектний

1) поет. простір, широчінь; the vast of ocean океанські простори; the vast of heaven небесна широчінь

2) діал. маса, велика кількість; а vast of trouble купа неприємностей /турбот/

1) великий, величезний; безбережний; vast areas великі райони /території, простору/; vast depth величезна глибина; vast scheme грандіозний задум; vast empіres гігантські імперії; vast mіnd великий розум; a man of vast soul людина великої душі; hіs vast frame його масивна фігура

2) численний; vast іnterests широке коло інтересів; а vast number (of) величезна кількість

3) значний, величезний; vast knowledge великі (глибокі) пізнання; а vast amount of money величезна сума грошей; vast satіsfactіon величезне задоволення

1. часто pl переговори, обговорення умов

2. ведення переговорів

- abortive negotiations невдалі переговори

- annual negotiations щорічні переговори

- arms-control negotiations переговори про контроль над озброєннями

- autonomy negotiations переговори про право самоврядування

- bilateral negotiations двосторонні переговори

- cease-fire negotiations переговори про припинення вогню

- diplomatic negotiations дипломатичні переговори

- disarmament negotiation переговори з роззброєння

- extended negotiation тривалі переговори

- fruitful negotiations успішні переговори

- full-fledged negotiations повністю підготовлені переговори; переговори, що були серйозно підготовлені

- full-scale negotiations переговори, що охоплюють широке коло проблем/ які ведуться в широкому масштабі

- global negotiation (все)загальні переговори

- intricate negotiations складні переговори

- lengthy negotiations тривалі переговори

- long-delayed negotiations переговори, що відкладаються протягом тривалого часу

- long-stalled negotiations затягнуті переговори

- multilateral negotiations багатосторонні переговори

- multilateral trade negotiations багатосторонні торговельні переговори

- peace negotiations мирні переговори

- separate negotiations сепаратні переговори

- stage-by-stage negotiations поетапні переговори

- stalled negotiations переговори, що зайшли в глухий кут

- substantive negotiations суттєві переговори

- top-level negotiations переговори на (найвищому рівні

- trade negotiations торгові переговори

- tripartite negotiations тристоронні переговори

- two-phase negotiations переговори, що проводяться в два етапи

- completion of negotiation завершення переговорів

- content, timing and outcome of negotiations зміст, строки і результати переговорів

- by means of negotiations шляхом/ за допомогою переговорів

- in the course of negotiations в ході переговорів

- through negotiations шляхом/ за допомогою переговорів

- within the framework of negotiations у межах переговорів

- a breakdown in the negotiations провал переговорів

- completion of negotiations завершення переговорів

- an outcome of negotiations результат переговорів

- postponement of negotiations відстрочка переговорів

- progress of negotiations успіх переговорів

- results of negotiations підсумки переговорів

- a new round of negotiations черговий раунд переговорів

- turning point in negotiations вирішальний момент у переговорах

- to achieve a break through in the negotiations зрушити переговори з мертвої точки

- to attach weight to negotiations надати ваги переговорам

- to bedevil negotiations заважати переговорам

- to begin negotiations починати переговори

- to break off negotiations перервати переговори

- to bring countries into negotiations залучати країни до переговорів

- to bring negotiations to a conclusion завершити переговори

- to carry on negotiations вести переговори

- to complete negotiations завершити переговори

- to conduct negotiations вести переговори

- to continue negotiations продовжувати переговори

- to defer negotiations відкласти переговори

- to delay negotiations відкласти переговори

- to discontinue negotiations перервати переговори

- to destroy the basis /foundation for negotiations підірвати/ зруйнувати основу переговорів

- to drag out negotiations затягнути переговори

- to enter into negotiations with smbd. for smth. вступити в переговори з кимсь про щось

- to fail in one's negotiations зазнати поразки на переговорах

- to have negotiations вести переговори

- to hold negotiations вести переговори

- to hold up negotiations затягнути переговори

- to initiate negotiations розпочати переговори

- to interrupt negotiations перервати переговори

- to leave much room for negotiations надати широкі можливості для переговорів

- to resume negotiations поновити/ продовжити переговори після перерви

- to scuttle the negotiations ухилятись від переговорів

- to sponsor negotiations бути ініціатором переговорів

- to start negotiations почати переговори

- to suspend negotiations перервати переговори

- to torpedo negotiations зірвати переговори

- to urge negotiations настійно вимагати переговорів; наполягати на проведенні переговорів

- to wreck negotiations зірвати переговори

- law of the sea negotiations переговори з морського права

- negotiation basis підстава для переговорів

- negotiations on medium-range nuclear force переговори про ядерні сили середньої дальності

- negotiations on the reduction of armed forces and armaments переговори із скорочення збройних сил і озброєнь

- negotiation of a treaty ведення переговорів про укладення договору

- negotiation on a wide range of issues переговори з широкого кола питань

- by means of negotiations шляхом переговорів

- negotiations broke down переговори були зірвані

- negotiations are progressing переговори продовжуються

АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.

Лащик, Євген (1937, Тернопільська обл. - 1995) - укр. філософ. Від 1949 р. проживав у США. Освіту отримав у міському коледжі Нью-Йорка та Пенсильванському ун-ті. Докт. філософії (1969). Від 1969 р. - проф. філософії в ун-ті Ля Салл (Філадельфія), де викладав, крім курсу з філософії науки, логіку та епістемологію. Наукові і викладацькі інтереси Л. охоплювали також широке коло етичних, культурологічних та історико-філософських проблем - морального вибору, щастя, творчості, співвідношення праці і культури, історії східноєвропейської філософії. Особливу увагу Л. приділяв укр. філософії, переважно в історико-філософській площині. Член Американської філософської асоціації, Британського тов-ва філософії науки, Української академії мистецтв і наук, НТШ.

[br]

Осн. тв.: "Природа наукової парадигми" (1968); "Аксіологія наукових змін" (1971); "Раціональна реконструкція Куном моделі раціональності в науці" (1978)та ін.

РЕАЛІЗМ у мистецтві - зображення мовою мистецтва навколишнього світу, реальних сторін життя людини та суспільства. Досить широке коло визначень характеризує прояви реалізму у мистецтві - достовірність, правдоподібність, художня правда, художній метод та ін Р. озрізняють реалізм як тенденцію, що є невід'ємною частиною багатьох напрямів і течій мистецтва, за винятком деяких, які з'явилися на поч. XX ст., а також реалізм як художній метод. Згідно з останнім, реальна соціальна дійсність відтворюється, по-перше, в усіх її суперечностях і, по-друге - у відповідності з естетичним ідеалом митця; як наслідок, реалістично відображена дійсність набуває рис належного, необхідного для суспільного прогресу. Історія становлення реалістичних тенденцій у мистецтві співпадає з історією розвитку самого мистецтва. Кожний її етап позначений певного специфікою у відображенні дійсності - від примітивних зображень стародавнього світу, грубої предметності періоду варварства до творів античної Греції, що стали класичними зразками довершених реалістичних форм. Подальший злет реалістичних тенденцій у мистецтві пов'язаний з добою Відродження В. ід цієї ж доби починається становлення Р. у м. як художнього методу. Пройшовши ряд історичних етапів розвитку, найвищого розквіту він набуває в XIX ст. У творчості представників різних видів мистецтва розгорталося життя людини в суспільстві в усьому розмаїтті його проявів та суперечностей. Цей етап становлення Р. як художнього методу отримав назву критичного реалізму. Найвиразніше він проявився в літературі. На відміну від попередніх етапів розвитку реалізму як художнього методу, він характеризується загостреною увагою до соціальної несправедливості та суперечностей суспільного життя. Подальший розвиток реалізму як художнього методу позначений значними суперечностями, які пов'язані зі складнощами соціально-історичного розвитку, що визначали шлях людства у XX ст. Як художній метод реалізм зберіг і розвинув свої позиції у СРСР, отримавши назву соціалістичного реалізму. В той же час на Заході стан мистецтва був позначений становленням і розвитком цілої низки течій і напрямів, яких об'єднує заперечення реалізму як художнього методу пізнання дійсності.

СЕМАНТИКА у логіці ( від грецьк. σημαντικόζ - означальний) - розділ теоретичної логіки, що вивчає відношення виразів логічної мови до позначуваних ними об'єктів і змісту, який вони виражають. В С. формулюються правила, за допомогою яких можна було б визначити властивості правильно побудованих формул логічних теорій, які збігаються за обсягом з властивостями "бути істинним реченням", "означати", "набувати значення". Засобами С. уточнюються відповідно до потреб логічних теорій поняття: "смисл", "значення", "позначення", "ім'я", "судження", "виконуваність", "визначення", "істинність", "хибність", "логічна істинність", "аналітична істинність" тощо. С. можна побудувати суто формальним способом. Семантичні правила можна поділити на три групи: правила утворення, правила істинності і правила позначення. Ці групи відповідно визначають, які вирази даної логічної мови мають смисл, зокрема, які вирази слід вважати реченнями; які вирази слід вважати істинними реченнями; які об'єкти, властивості й відношення позначаються виразами даної логічної мови. Правила бажано формулювати так, щоб до будь-якого виразу формалізованої мови можна було підшукати значення в обраній області. Для розв'язання ряду порівняно простих задач С. використовують поняття "опису стану", тобто множини речень даної мови, яка для кожного елементарного речення містить або це речення, або його заперечення, але не одне й друге разом. Через поняття С. можна побудувати теорію індуктивних міркувань і теорію семантичної інформації для найпростіших випадків. Ширший клас семантичних задач розв'язується на основі теорії моделей (див. істина в формалізованих мовах). С. в логіці може розглядатись як частина семіотики. Перед С. виникає широке коло теоретико-пізнавальних питань, що з семантичного погляду є проблемами зв'язків між мовами та їхніми областями (тим, що ці мови описують). Оскільки С. має засоби формальної реконструкції понять "мова" та "область", ряд загальнофілософських проблем набуває логікосемантичних формулювань.

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ - філософська дисципліна, що вивчає культуру у всій багатоманітності її історичних форм та багатогранності структурних специфікацій. Ф.к. необхідно відрізняти від філософії історії, оскільки цикли розвитку культури не збігаються з етапами історичної еволюції, а також від соціології культури, яка вивчає культуру в процесі її емпіричного функціювання в соціумі З. самого початку поняття культури (або аналогічне йому) в стародавній європейській та східній філософській думці означало цілеспрямований вплив людини на природу, виховання людини, слідування певним морально-духовним принципам. Лнтичні софісти та кініки виступили з ідеями критики культури, повернення людини до природи. Китайський даосизм також пропонував відійти від однобічного людського "дао" і повернутися до всеосяжного вищого "дао" Всесвіту. В християнстві, починаючи з раннього, критерієм ставлення до культури стає не природа, а Бог. З друг, пол. XVIII ст. починається новий етап у розвитку філософії культури. Під культурою починають розуміти всю сукупність досягнень у науках та мистецтвах, а в Ф.к. розгортається широке коло досліджень, які потім розгалужуються на філософію мови, філософію міфу, філософію релігії, філософію права тощо. Руссо критикував культуру й цивілізацію за штучне посилення нерівності порівняно з природним станом нерівності у первісному суспільстві. Гердер розглядає культуру в контексті історичного розвитку людства як прояв здібностей людського розуму. Ніцше виходить із твердження про природну антикультурність людини, а культуру розглядає як засіб поневолення й боротьби за владу Ш. пенглер звертається до порівняльного аналізу головних історичних культур, вважаючи кожну з них замкненим організмом із властивим їй життєвим циклом. Тойнбі, продовжуючи розвивати ідею локальних цивілізацій, намагається об'єднати їх єдиним знаменником на кшталт "Граду Божого" Августина. В останній трет. XIX - перш. пол. XX ст. антропологи та етнографи (Тайлор, Боас, Крьобер, Малиновський) досліджували примітивні суспільства з точки зору функціювання їх культурних інститутів, а культура починає розглядатись як цілісність, що ієрархічно впорядковує елементи та системи. Представники культурної антропології почали розглядати культуру як інваріантну стабільну структуру, що є способом збереження, акумуляції й передачі соціального спадку. Фройд розглядає культуру як засіб соціального пригнічення і разом з тим як форму можливої сублімації. Неофройдизм вбачає в культурі знакову систему закріплення психічних переживань К. ассирер та Юнг вивчали символічні властивості культури, зокрема, останній вважав, що певні символи можуть активізувати архетипи колективного позасвідомого. В філософських концепціях постіндустріального суспільства (Велл та ін.) культура виступає важливим засобом гармонізації стосунків як всередині соціуму, так і між людиною і природою.

Чижевський, Дмитро Іванович (1894, Олександрія - 1977) - укр. вчений, історик філософії, славіст, культуролог О. світу здобув у Петербузькому (1911 - 1913), Київському (1913 - 1919), Гейдельберзькому (1921 - 1922) та Фрейбурзькому (1922 - 1924) ун-тах. Його вчителями у галузі філософії були Гіляров, Зеньківський (Київський ун-т), Ясперс, Риккерт (Гейдельберзький ун-т), Гуссерль, Гайдеггер (Фрейбурзький ун-т). У 1935 р. в Галльському ун-ті захистив докт. дис. "Гегель у слов'ян". Викладав філософію та славістичні курси в Педагогічному ін-ті ім.М. Драгоманова в Празі, Українському Вільному ун-ті, Галльському, Марбурзькому, Гарвардському, Гейдельберзькому, Кельнському ун-тах та інших навчальних закладах. Ч. був дійсним членом Гейдельберзької та Хорватської Академії наук, почесним членом багатьох наукових установ - Наукового тоь-ва ім. Шевченка, Нім. тов-ва славістичних досліджень, Рос. філософського тов-ва в Празі, Міжнародної Гегелівської спілки, Кантівського тов-ва та ін. Філософські погляди Ч. формувалися під впливом ідей класичної онтології, феноменології, неокантіанства та етнопсихології. Однією з чільних проблем його історико-філософських досліджень було питання про співвідношення між універсальним і конкретно-індивідуальним (унікальним) у культурі. Намагаючись уникнути крайнощів, Ч. вдало поєднує універсалістський підхід, властивий гегелівський філософії, з "індивідуалізуючою" методологією неокантіанства та ідеями етнопсихології про самобутність національних культур і світоглядів. Праці Ч. в галузі історії філософії охоплюють широке коло проблем - від античної філософії до філософії XIX ст.; важливу складову в цьому становлять ґрунтовні дослідження впливу Гегеля і, загалом, нім. філософської традиції на слов'янський культурний світ. Особливу увагу Ч. приділяв нім. містикам та ретраслянції їхніх вчень у слов'ян. Вагомим є внесок Ч. у вивчення філософської думки укр., рос., словацьк., чеськ. народів. Принциповою методологічною засадою цих досліджень виступає теза про приналежність слов'янських культур до антично-європейської духовної традиції й неможливість розуміння європейської культури без урахування внеску слов'янських народів. Цю тезу Ч. конкретизує у понятті "національної філософії" як специфічної, зумовленої національно-культурним контекстом форми осмислення важливих світоглядних питань, виокремлюючи три чинники, що характеризують її особливості: форма вияву національних думок, метод філософського дослідження і будова ("архітектоніка") системи філософії. Ч. - фундатор наукового історико-філософського українознавства; історію філософської думки в Україні він аналізує як окремий, самобутній напрям розвитку світового історико-філософського процесу та обґрунтовує її періодизацію. Методологічне підґрунтя цього аналізу становить потрактування історико-філософського процесу в Україні у співвіднесенні з визначальними характеристиками виокремлених ним історичних епох (Князівська доба, епоха бароко, романтичні часи), з творчістю видатних мислителів (Сковорода, Юркевич, Шевченко, Куліш, Гоголь) та народним світорозумінням М. етодологія історико-філософських досліджень Ч. поєднувала також компаративістський підхід із тезою про глибинні архетипи укр. духовності. Йому належать також фундаментальні дослідження філософських поглядів Сковороди та ідейно-світоглядних засад творчості Гоголя. Як славіст та історик культури Ч. був прихильником ідеї багатоваріантності шляхів культурно-історичного розвитку та неідентичності критеріїв науковості гуманітарного знання в межах різних культурних традицій. Відповідно до цього, досліджуючи впливи західної культурно-філософської традиції у слов'янському світі, він водночас застерігав проти абсолютизації цієї традиції як єдино можливого універсального еталона і наголошував на взаємовпливах та ретрансляціях. У своїх дослідженнях проблеми традиції Ч. вдало поєднував діахронічний підхід із генетичним. На методологічному рівні застосовував поняття "культурно-історичної" епохи як певного ідеального типу, зміст якого віддзеркалює характерні ознаки духовного стилю певної епохи як унікальної цілісності. Саме в цьому контексті вчений вперше всебічно дослідив унікальне явище укр. бароко і наголосив на його значенні для подальшого розвитку укр. духовної історії.

[br]

Осн. тв.: "Логіка" (1924); "Філософія на Україні: Спроба історіографії питання" (1929); "Нариси з історії філософії на Україні" (1931); "Філософія Г.С. Сковороди" (1934); "Гегель в Росії" (1939); "Коменський і західна філософія" (1939); "Український літературний барок: Нариси". У 3 т. (1941 - 1944); "Філософія життя Штура: Глава з історії словацької філософії" (1941); "Історія української літератури від початків до доби реалізму" (1956); "Росія між Сходом і Заходом: Історія російської думки II: 18-20 ст." (1961).